Виховна робота

Бальковецька ЗОШ І-ІІІ ст..

Шевченкове слово звучить і сьогодні

2015-2016 н.р.

Тема: «Шевченкове слово звучить і сьогодні»

Мета: ознайомити учнів з біографією Т. Г. Шевченка; розвивати пам'ять, увагу, мовлення, вміння декламувати вірші; виховувати інтерес до життя і творчості Т. Г. Шевченка, любов до рідної мови, повагу до спадщини, яку нам залишив поет. Вчити дітей наслідувати Т. Шевченка та виконувати його заповіти.

         Обладнання: святково прибраний клас; портрет Т. Г. Шевченка; рушники; виставка творів Т. Шевченка.

На дошці – епіграф до свята:

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Незлим тихим словом.

Вступне слово вчителя:

         Сьогодні ми зібралися разом, тут щоб вшанувати пам'ять великого українського поета, художника Т. Г. Шевченка. Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.

         Учень 1:

         9 березня 1814 року в с. Моринцях на Київщині в сім'ї селянина-кріпака народився Т. Шевченко. Хлопчик ріс мовчазний, завжди чомусь замислений. Ніколи не тримався хати, а все тинявся десь по бур'янах, за що його прозвали в сім'ї «малим приблудою».

         Учень 2:

         Восьмилітнього Тараса батьки віддали до дяка в «науку» . Дивна це була наука. П'яниця-дяк навчав дітей по церковних книгах. За найменшу провину карав своїх учнів різками. Будучи уже відомим поетом, Т. Г. Шевченко згадував ту школу, куди привела його кріпацька доля.

Учень 3:

         Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею померла мати. Незадовго після смерті матері в 1825 р. помер і батько. Смерть батька приголомшила малого Тараса.

Учень 4:

Тарас наймитує, у вільний від роботи час читає і малює. А по закутках, щоб ніхто не бачив його горя, плаче. Але думка знайти людину, яка б навчила його малювати, не покидає хлопчика. Так він потрапляє до хлипківського маляра. Маляр погоджується навчити хлопця малювати, однак пан Енгельгардт забирає його до себе в Петербург, і Тарас стає козачком.

Учень 5:

Коли Т. Г. Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Туга за рідною природою, рідним краєм звучить і в його віршах. Він закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю.

Учень 6:

Доля України завжди хвилювала Великого Кобзаря. Т. Шевченко вірить у краще майбутнє свого краю.

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

Учень 7:

9 березня 1861 р. Тарасу  Григоровичу виповнилось 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітати поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря. Тіло Т. Шевченка було перевезено в Канів і поховано на Чернечій горі. Так заповідав великий поет.

А зараз надаємо слово конкурсантам:

1. Бурдужа Дмитро

2. Глов'юк Каріна

3. Горбуль Василь

4. Жукова Богдана

5. Качановецька Олександра

6. Кисляк Денис

7. Ковальчук Андрій

8. Лемак Олександра

9. Ліщук Світлана

10. Лубкович Олександра

11. Мондрий Олесь

12. Поліщук Леся

13. Поріцька Христина

14. Романова Вікторія

15. Хрущ Таміла

16. Чернявська Анастасія

17. Яхновський Артем

Вчитель:

І дорослі, і діти шанують геніального українського поета, художника, борця за волю народу і завжди будуть пам'ятати його заповіти.

Я маленька українка,

Десять років маю,

А про Тараса Шевченка

Вже багато знаю.

Він дитя з-під стріхи,

Він в подертій свиті,

Він здобув нам славу,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

 Не вмре, не загине,

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.

Уклін тобі, Тарасе,

Великий наш пророче,

Для тебе вірно б’ється

Те серденько дитяче.

За тебе вічно б’ється,

За твої заповіти,

Чого батьки не зможуть,

Те сповнять їхні діти.

Спи спокійно, Тарасе!

Нащадки твої

Словом шани й любові тебе пом'янули.

І народи Вкраїни

Заповітів священних твоїх не забули!